Блог Кропельницької Олени Анатоліївни: Символи Сокирянщини у виробах із соломки

Пропоную відвідувачам блогу майстер – клас «Символи Сокирянщини у виробах із соломки», який був проведений мною в рамках обласного семінару-практикуму для керівників гуртків декоративно – ужиткового мистецтва на Сокирянщині у 2012 році.

Відділ освіти Сокирянської райдержадміністрації.

Районний центр творчості дітей та юнацтва.

Майстер-клас

«Символи Сокирянщини у виробах із соломки».

Підготувала

керівник творчого об’єднання

«Колосок»

Кропельницька О.А.

м.Сокиряни – 2012 р.

Тема: Символи Сокирянщини у виробах із соломки.

Мета: 1. Виховна: протягом заняття ознайомити його учасників із

культурними, духовними, географічними та

інфраструктурними символами Сокирянщини,

показати неповторність та красу нашого краю.

2. Практична: навчити учасників майстер-класу правильно обирати

фон для обраних ескізів робіт, охайно оздоблювати ту

чи іншу деталь панно за допомогою лаку, опанувати

техніку надання певним деталям об’єму та

оформлення панно у рамку.

Тип заняття: Майстер-клас.

Наочність: Різноманітні ескізи робі з використанням символіки

Сокирянщини, мультимедійні матеріали, готові панно.

Обладнання: Соломка біла, жовта, коричнева, простий олівець, калька,

клей ПВА та «Дракон», пензлики для клею, картон для

натягування тканини, атлас різних кольорів, коробка для

обрізків, стрази та стеклярус, лак та пензлик для лаку.

Хід заняття.

I. Організаційна частина.

– Привітання.

– Підготовка інструментів та матеріалів до роботи.

II. Ознайомлення з темою, метою та завданням заняття.

Людина – з її технічним прогресом, плотинами та електростанціями, новими містами та затопленими селами, з вирубаними лісами – змінила сам вигляд величного Дністра та його берегів. Та не дивлячись ні на що, з глибини століть до наших днів усе-таки збереглись древні святині, які зводились нашими предками. До таких святинь Сокирянщинщини належить Свято-Миколаївський Галицький печерний чоловічий монастир.

Офіційна світська наука – історія не має джерел, які б свідчили про точну дату заснування монастиря. Та збереглись окремі частини церковного предання, за якими можна припустити, що в заснуванні цієї святині брав участь преподобний Антоній Печерський – засновник колиски християнства на Русі – Києво-Печерської Лаври. Найбільш давні письмові спогади про монастир належать перу відомого дослідника краєзнавця Олександра Афанасьєва-Чужбинського, який у ХІХ столітті мандрував по Дністру і залишив немало свідчень про місцеві старобутності. Монастир, у залежності від політичних перипетій, то розквітав, то тимчасово припиняв своє функціонування, та у 1929 році був відремонтований, придбані угіддя. У 30-ті роки півтора десятка іноків вели у монастирських печерах суворе подвижницьке життя. У 40-х роках встановилась радянська влада. Як розповідають старожили місцевих сіл, монахів у білих сорочках ввели на берег Дністра і розстріляли… Щорічні хресні ходи з молебнами продовжувались ще до 1948 року, та і це право радянська влада у людей відібрала.

У 1954 році силами студентської молоді під керуванням викладачів кафедри археології Чернівецького національного університету були проведені розкопки, які показали, що в околицях монастиря люди жили з давніх-давен. Знайдені предмети середньовічної культури та побуту.

Після 55-ти років спустошення та розорення монастир було відновлено: у березні 1999року четверо мoнахів Хрещатинської обителі – ієромонах Амвросій з братіями взялися за відродження православної святині. Нині – це перлина духовності не тільки Сокирянщини, а й усієї України: щороку тисячі паломників відвідують монастир, долучаючись до невичерпного джерела наддністрянської святині.

Величезне рукотворне дністровське водосховище, яке утворилося внаслідок будівництва Дністровської ГЕС – це також беззаперечний символ Сокирянської землі. Тому і не дивно, що церковні куполи, Дністрове плесо, стилізовані елементи будівель ГЕС часто зустрічаються у дитячих панно – адже це частина нашого повсякденного життя і нашої історії.

На багатьох дитячих роботах домінують квіти, яблука – і це не дивно, адже садівництво нині можна також вважати візиткою Сокирянської землі. Завдяки такій аграрній компанії як корпорація «Сварог Вест Груп» Сокирянський район став найбільш перспективним в області та лідером в Україні з розвитку інтенсивного садівництва. В останній декаді вересня на території району корпорація ввела в експлуатацію першу чергу вже третього сучасного сховища з регульованим газовим середовищем для зберігання фруктів. Це дозволяє протягом тривалого часу зберігати та постачати на ринок свіжі яблука, груші,сливи, малину та суниці. Сади посаджені і доглядаються за європейськими технологіями інтенсивного садівництва. На базі підприємств працює автоматизована метеостанція, за допомогою якої проводиться моніторинг погодних умов та оптимізується система захисту насаджень.

Спеціалісти корпорації одночасно з розвитком виробництва вирішують ряд питань соціального плану для жителів району, зокрема, створюють нові робочі місця, сприяють оновленню населених пунктів. Бажаними гостями представники «Сварог Вест Груп» є у всіх освітніх закладах району, адже кожні відвідини – це хороші подарунки для дітей та їхніх наставників. Тому рослинні мотиви у роботі, обраної для майстер-класу є органічними та доцільними, як і купол православного храму та плесо Дністра.

III. Практична частина заняття.

Керівник творчого об’єднання демонструє роботи гуртківців, за допомогою яких учасники майстер-класу мають змогу побачити в закінченому вигляді завдання, які стоять перед ними, а також готову роботу, яку вони виконуватимуть протягом заняття.

1. За допомогою готових робіт, як наглядних посібників, аналізуються:

–кольори тканини, яка слугуватиме фоном майбутнього панно;

–особлива увага звертається на ті елементи панно, які потребують обов’язкового виділення, окраси:

1. Церковний хрест.

2. Елементи архітектури релігійної споруди.

3. Листочки.

2. Керівник гуртка разом з учасниками майстер-класу аналізує переваги кольорової гами фону (в даному випадку – це блакитний та темно-зелений атлас, які символізують плесо Дністра та рослинні мотиви), у порівнянні з традиційним для соломки чорним фоном.

3. Керівник творчого об’єднання роздає учасникам майстер-класу ескіз майбутнього панно.

4. Детально аналізується кожна деталь роботи з урахуванням кольору соломки та напрямку її наклеювання.

5. Визначаються деталі, які необхідно виділити: церковний купол, листочки (їм потрібно надати об’єму).

6. Готується основа панно: на картон натягується тканина потрібного кольору та фіксується зі зворотного боку клеєм «Дракон» або «Титан».

7. Кожна деталь панно переноситься з ескізу на кальку, на яку і наклеюється в потрібному напрямку потрібного кольору соломка.

8. Готові деталі прогладжуються праскою, вирізуються ножицями по контуру, який чітко видно зі зворотного боку кальки.

9. За допомогою гарячої праски деяким деталям надається потрібний об’єм (хмаркам, листочкам, яблучкам).

10. Готові деталі наклеюються на основу.

11. Заздалегідь визначені деталі прикрашаються (церковний купол).

12. Панно вставляється у рамку, зворотний бік якої обов’язково заклеюється картоном чи будь-яким іншим папером.

13. Деталі готового панно покриваються лаком.

Примітка:

Під час проведення майстер-класу використовується готова проварена і прогладжена соломка. Жовта – проварена у суміші води та соди (чайна ложка соди на 1 літр води), та біла – проварена у суміші води та оцту (100гр. оцту на 1 літр води).

IV. Підведення підсумків заняття.

V. Процес підготовки та виготовлення панно.